На Водохреще українці освячують воду та моляться за перемогу
19 січня православні та греко-католики відзначають одне з найдавніших свят християнської церкви — Хрещення Господнє (Йордан, Водохреще) або Святе Богоявлення. Свято знаменує день, коли Христос охрестився у водах річки Йордан у 30-тирічному віці. Під час Хрещення на Ісуса зійшов Святий Дух у подобі голуба і Господь назвав Його своїм Сином. Таким чином, Бог показав себе у трьох іпостасях Пресвятої Трійці, тому це свято також називають Богоявленням. Водохреще завершує період різдвяних свят і колядок.
Головним символом свята є освячення води. Вода, освячена 18 і 19 січня, називається Богоявленською або Йорданською. Християни вірять, що вона має силу та цілющі властивості, які допомагають позбавитися недугів. Водохресною водою освячують храми й домівки, дають пити тяжкохворим та зберігають вдома протягом року до наступного свята.
Святкування Хрещення Господнього розпочинається 18 січня ввечері. В цей час у храмах правлять служби та освячують воду вірян. Традиційно перед святом Водохреща християни відзначають Другий Святвечір, або ж Голодну кутю. Протягом усього дня віряни дотримуються посту: не вживають їжу взагалі або ж відмовляються від продуктів тваринного походження та алкоголю. Сідати до вечері можна лише після сходу першої зірки або, залежно від регіону, після освячення води під час вечірньої літургії в церкві. Цією свяченою водою починається трапеза, вечеряти можна було тільки після того, як кожен вип'є по ложці свяченої води. Нею ж господар кропить усіх членів сім'ї, хату, інші будівлі, криниці. На вечерю подають пісні страви — кутю та узвар, смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії. Повечерявши, всі клали ложки до однієї миски, а зверху — хлібину: щоб хліб вродив. Коли на вулиці темнішало, із хати виносили дідуха, підпалювали, спалюючи зиму та закликаючи весну. Дівчата бігли до річки, щоб умитися "йорданською" водою. Є повір'я, що тоді лице буде молодим і красивим.
Як і у Водохресний святвечір, так і в день Водохреща 19 січня, після обряду водосвяття проводили обряд очищення будинків, щоб звідусіль вигнати нечисть освяченою водою. Свічку, яку приносили разом зі святою водою зі служби у Водохресний святвечір, зберігали: вважалося, що ця свічка захищає від нечистої сили.
За давніми традиціями, освячення води проводили просто неба на березі річок, озер чи струмків. Для цього ще напередодні прорубували у льоді ополонку в формі хреста, який ставили біля ополонки, у яку згодом пірнали. Люди вважають, що таким чином очищуються від гріхів та заряджаються здоров’ям на увесь рік. Відомо, що купання в ополонці на Водохреще — це російська, а не українська традиція. У ПЦУ пояснюють, що традиція пірнати в ополонку на Водохреще не має нічого спільного зі "змиванням гріхів", отриманням особливого Божого благословіння чи духовного очищення. До того ж столична влада закликала українців цьогоріч відмовитися від масових зборів та заходів на Водохреща, оскільки в Україні діє воєнний стан.
"Проведення будь-яких масових заходів та зборів, зокрема релігійних, може бути використане країною-агресором чи радикальними угрупованнями з метою здійснення провокацій щодо вірян і пересічних громадян для дестабілізації соціальної та релігійної ситуації у Києві", — сказано у повідомленні на офіційному порталі Києва.
На Водохреща заведено проявляти терпіння, допомагати ближнім, дякувати Богові й очищати думки та душу від гріхів. Заборонено лаятися і думати про погане. Не можна у свято Богоявлення набирати воду з поганими думками, інакше вона втратить цілющі властивості. Також не можна плакати — інакше потім доведеться лити сльози весь рік.
У водохресну ніч відкриваються небеса до прохань людей. Якщо про щось помолитися, то прохання обов’язково здійсниться.
На Водохреще востаннє співають колядки. Молодь збиралась на вечорниці, а родичі ходили один до одного в гості. Після свята розпочинається новий весільній сезон, який триватиме до Великого посту.
