Невідомі герої: розповідь розвідника про секрети своєї служби

Початок повномасштабного вторгнення він зустрів, боронячи Київщину. Каже, найбільше шокували невмотивовані розстріли російськими солдатами мирних мешканців. А загалом на захист України він став у 2016 році, довівши рідним невідворотність свого вибору. Про особливості роботи та чим пишається найбільше розвідник Олександр розповів журналістам Армія FМ, які побували в 30-й окремій механізованій бригаді ім. князя Костянтина Острозького.

Як розповів Олександр, він потрапив до лав ЗСУ у 2016 році. Проходив підготовку у 169-му навчальному центрі. Потім потрапив в Одеську область у сили ППО, а пізніше звільнився з армії. Проте під час широкомасштабного вторгнення росії він знову пішов захищати державу.

— Спочатку служив в Київській області, в роті охорони, потім потрапив до 30 окремого батальйону радіаційного, хімічного, біологічного захисту, а пізніше перевівся у розвідку.

Під час оборони Київщини від російської навали, каже військовослужбовець, найбільше вразила жорстокість росіян до мирного населення.

— Під час війни в Київській області ми з товаришем постійно поранених та двохсотих вивозили і йшли обстріли. То були моменти, коли було справді страшно, але служба є служба. Найбільше вразило, що росіяни розстрілювали мирних людей, навіть не питаючи, хто вони і куди їдуть.

Як би завдання не виконував, ділиться Олександр, ніколи не розповідає про це рідним, аби не хвилювалися.

— У мене традиція, де б і куди я не йшов, ніхто не знає. Рідним говорю про те, де був, уже коли повернувся. Окрім нас, цю справу ніхто не зробить, тож військовим і цивільним — терпіння і сили! Швидшої перемоги! 

Прізвище та позивний бійця не названі з міркувань безпеки.