Рік Великої війни

2022 рік має для нас чіткий поділ — до 24 лютого і після. День, коли російські військові пішли у широкомасштабний наступ, став вирішальним для українців, життя яких змінилося назавжди. Напад став кульмінацією загарбницької війни, яку москва розпочала проти України 9 років тому з окупації Криму у 2014 році.

2022 рік українці зустрічали на тлі повідомлень про можливий широкомасштабний наступ Росії. На кордоні стояли більше сотні тисяч російських військових. Розвідки західних країн застерігали про агресивні наміри путіна, який висував свої вимоги. Що війни не уникнути, стало зрозумілим після підписання російським диктатором указів про визнання "днр/лнр". Хоча була надія, що бойові дії обмежаться Донбасом.

Україна виявилася більш готовою до війни, на порядок обороноздатною, аніж це уявляло собі керівництво росії. Українській армії, посиленій добровольцями, що записалися до Територіальної оборони у перші дні війни, вдалося спершу зупинити потужний наступальний натиск російських окупаційних військ, а потім відкинути їх спочатку на Київщині, Сумщині та Чернігівщині, потім на Харківщині й нарешті звільнити Херсон та Правобережжя Херсонщини.

"Руський мир" наводив жах погрозами та брязканням зброєю. Але тривало це доти, доки не наштовхнувся на реальний опір. Україна продемонструвала усьому світові, яка насправді російська армія та що собою являє путінський режим. Коли стало зрозумілим, що агресор не досягає бажаного, в Україну почала надходити безпрецедентна військова допомога від союзників. Захід радикально змінив своє ставлення до російсько-українського протистояння та вирішив захищатися. Україна спершу почала отримувати зброю для оборони, а з часом і наступальне важке озброєння. Окрім того, Захід прихистив у себе мільйони українців, які тікали від війни, втративши майже все на батьківщині. Також країни Заходу підтримують українців, які залишилися вдома, фінансуючи бюджет країни та надаючи потужну гуманітарну допомогу. Демократичний світ згуртувався і виступив єдиним фронтом проти тиранії та диктатури. І хоча війна, яку розв'язав кремль триває вже зараз зрозуміло, що путін програв, як і вся російська політична еліта, яка піддалася на його авантюру.

За рік кровопролитної війни проти України російський президент не досяг жодної стратегічної цілі. Його армія "провалила" завдання окупувати схід України, а також не виконала інші примхи воєнно-політичного керівництва кремля. Але путін продовжує стратегію залякування і погроз. Як заявив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов, заяви кремля щодо чергового "етапу наступу" та окупації сходу України до березня 2023 року — лише "гра на публіку", оскільки російські війська не припиняли наступальних дій в Україні.

Як зазначають в українській розвідці, завдання рф окупувати схід та вийти на адмінкордони Донецької та Луганської областей до кінця березня — суто пропагандистське, не обґрунтоване у військовому сенсі. Посилення військової допомоги з боку партнерів України лякає російське військове керівництво та змушує поспішати. Звісно, путін продовжить "ракетний терор" України, бо його прагнення не змінилися. Москва має на меті знищення, розпорошення, депортацію і зрештою русифікацію українців.

2022 рік був першим роком Великої війни, в якому Україна вистояла. До миру ще далеко і попереду нас очікують виснажливі бої та важливі політико-дипломатичні рішення. Росія, схоже, збирається продовжувати терористичну війну: путін погрожує "ядерними м'язами", російська економіка мобілізується, пропагандиська машина кремля прискорила темп, видаючи суміш погроз світу та імперських ілюзій. За цих обставин союзники України мають збільшити свою військову допомогу та не дати путіну жодного шансу втілити свої загарбницькі цілі. Захід має зробити висновок, що єдиний спосіб припинити війну — це дати Україні засоби для вигнання загарбника. Врешті-решт у нас спільна мета — перемога над агресором.

Як не дивно, але війна, як катарсис, запустила багато позитивних процесів і в самій Україні, й у вільному світі. Ми маємо відвойовувати наші території й одночасно працювати на перспективу післявоєнного періоду, втілюючи реформи. А от Захід, який зараз здійснює радикальний розворот у своєму ставленні до росії, позбуваючись всіх ілюзій, повинен зафіксувати трансформацію підходу від "не дозволити росії виграти, а Україні програти" до усвідомлення "необхідності перемоги України" як передумови досягнення миру. Український опір переконав світ, що тиранія програє, а свобода може стати переможцем.

Цей жахливий рік війни став для всіх нас не тільки роком втрат та страждань, але й роком віри та надії — у Збройні Сили України, підтримку наших союзників та силу духу українського народу. Рік тому мало хто вірив, що Україна вистоїть під навалою жорстокого та підступного ворога. А Україна вистояла, бореться та обов'язково переможе.   

Слава Україні та її захисникам!