Розмови про мир як спосіб росії накопичити ресурс для нової хвилі агресії

Представник Ватикану відвідав Київ, щоб послухати "голос України, аби рухатися далі — до розроблення й установлення міцного та справедливого миру для України". Чому ідею "мирних ініціатив" і досі підтримує низка країн, на Армія FМ пояснив співзасновник Центру комунікаційно-контентної безпеки Григорій Любовець.

Як наголосив експерт, за статутом ООН, мир має бути справедливий. А це значить, що найперше має бути збережене суверенне право держави.

— Маємо говорити про умови мирності, коли є можливість жити і розвиватися державам у мирному співіснуванні. А зараз на фоні варварських актів росії з руйнування Каховської ГЕС, яка відкрила нову геноцидну реальність знищення простору і середовищ життя, екології та порушила систему гідрозабезпечення та виробництва енергії чомусь знову мовиться не про агресора, а про мир.

Коли Україна завдяки допомозі партнерів продемонструвала спроможність вигнати російських окупантів, все гучніше почали звучати розмови про мир, зауважив Григорій Любовець.

— Україна намагалася домовитися з 2014 по 2022 рік, тоді міжнародна спільнота мляво виступала з ініціативами і спокійно дивилася, як путінці вбивали по лінії зіткнення українців. А коли зараз Україна завдяки допомозі партнерів наближається до перемоги, всі почали кричати за мир. Це засвідчує, що в руках агресора мир — це інструмент зброї, тобто заморожування, перегрупування і накопичення ресурсів задля нової агресії.

За словами Григорія Любовця, чимало питань і до мирної місії представника Ватикану в Україну.

— Постає важливе питання: наскільки зараз можна бути арбітром. Коли путінський ядерний режим хоче знищити не тільки державність України, а й міжнародне право, тут не може бути третьої сторони, не може бути арбітра. Може бути дія в інтересах справедливого миру або на руку агресора. Тому тут духовні отці з Ватикану щось недозрозуміли, хоча ми маємо їм завдячувати за участь у звільнені наших військовополонених.