Українці вшановують пам'ять жертв Другої світової війни
22 червня — День скорботи й вшанування пам'яті жертв війни. День був заснований указом Президента України від 17 листопада 2000 року. Відзначається щорічно, у день початку німецько-радянської війни, яка забрала життя кожного п'ятого українця. Найкривавіша в історії світу війна принесла українському народу незліченні жертви й страждання, масовий терор, смерть та руйнування. Гірка доля не оминула жодну українську родину.
22 червня 1941 року, попри таємну угоду про ненапад (пакт Молотова — Ріббентропа 1939 року) та тісну військово-економічну співпрацю із СРСР, нацистська Німеччина атакувала радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря. Розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 років як складова, але основна частина Другої світової війни, найкривавішого глобального конфлікту, під час якого загинуло від 50 до 85 мільйонів людей.
Німецько-радянська війна тривала від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року. Її бої стали одними з наймасштабніших у воєнній історії XX століття. Загалом протистояння між Німеччиною та СРСР на території України не припинялося впродовж 40 місяців, а на 35 з них припадають активні бойові дії регулярних військ. На українських землях супротивні сторони провели 29 з 76 стратегічних наступальних операцій, у ході яких було розгромлено понад 60% сил Вермахту. Наша країна не тільки серед колишніх радянських республік, а й з усіх країн світу зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. Війна на території України супроводжувалася жорстокістю, масштабними руйнуваннями населених пунктів, знищенням великих груп населення, депортаціями тощо. Жертвами нацистів стали не тільки військові, але й жінки, діти, хворі та люди похилого віку.
За підрахунками Інституту історії України НАН України, в лавах Червоної армії загинуло 3,5-4 млн українців, у партизанських формуваннях — від 40 до 60 тис., у загонах ОУН та УПА — понад 100 тис. За даними істориків, прямі людські втрати України становлять 8-10 млн, з них цивільного населення близько 5 млн. Понад 2 млн українців було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 млн втратили житло. На руїни було перетворено понад 700 міст і селищ та майже 30 тисяч сіл України. За кілька місяців бойових дій територія України була повністю завойована. Мільйони людей опинилися в окупації та надалі жили з тавром "зрадників". У зруйнованих війною селах, містах і містечках залишалися матері, дружини з малими дітьми, переважна більшість яких незабаром ставали вдовами, а діти — сиротами. На українців чекали тяжкі випробування повоєнних років: голод, розруха, депортації та знищення культурного та національного надбання українського народу. Українці вшановують світлу пам'ять жертв Другої світової війни.
Для України Друга світова війна — національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі імперські інтереси та часом один проти одного. Таким чином, Україна постраждала як від нацистської агресії, так і від комуністичного режиму. Німецько-радянська війна показала українцям руйнівну силу обох тоталітарних режимів. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України — Голокост, розстріли мирного населення, створення таборів смерті, спалення сіл. Не менш жорстокими були злочини й комуністичного режиму: розстріли політичних в'язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив Дніпрогесу, депортація кримських татар, примусове виселення українців з їхніх етнічних земель.
Ми пам'ятаємо тих, хто так і не повернувся з війни, хто першим взяв на себе страшний удар і чиї життя були покалічені й зруйновані у тій страшній війні.
Схиляємо голови перед мужністю і нескореністю нашого народу, який пройшов скрізь усі жахіття війни, але зумів вистояти, вижити та перемогти.
Вічна пам'ять загиблим. Честь і слава живим героям!
