З війни до бізнесу: історія засновника екоферми Козацьке подвір'я
Як започаткував у 2016 році екоферму, як перевозив 150 кіз з окупованої Донеччини та яким чином реанімував свій бізнес вже на Волині на Армія FM розповів ветеран АТО, засновник екоферми Козацьке подвір'я Сергій Свириденко.
У 2015 році Сергій Свириденко добровольцем приєднався до лав ЗСУ і півтора року бився за рідну Донеччину у складі 54-ї бригади. А коли повернувся додому з війська, одразу взявся за справу.
— Вирішили почати бізнес із кіз, адже степовий регіон підходить для вирощування саме дрібної рогатої худоби. Спершу ми почали робити сири, далі додалася м’ясна продукція, потім розширили цех завдяки гранту. Так розвивалися до 2022 року.
У 2022 році, як поділився Сергій, він остаточно ухвалив рішення перевозити власне господарство з Донецької області, адже утримувати 150 кіз ставало дедалі складніше.
— Якби тварини залишилися на місці, то вижити б їм було складно. Рішення я таке ухвалив не одразу, тож ще навіть заготовив якусь частину сіна. Адже бойові дії на тих теренах точаться, але село наше не захоплене, думаю, що окупанти туди і не зайдуть, але через постійні обстріли неможливо було працювати. Переїзд обійшовся у 150 тисяч гривень.
Як розповів Сергій, прихистив його фермер Іван Гудзь із Волині. Так підприємці почали вести спільний бізнес.
— У нього якраз була ферма, яка пустувала на той час. Він слідкував за мною у Фейсбуку. Зателефонував ще в травні і запропонував переїздити. Тут було і приміщення для тварин, за ліберальні ціни можна було взяти приміщення для виробництва неподалік. І зараз ми продовжуємо співпрацювати.
Про асортимент виробництва Сергій Свириденко розповідає з особливою гордістю. Каже, більшу частину рецептів вигадав сам, адже за фахом він технік-технолог громадського харчування.
— Прочитав чимало потрібної літератури. А оскільки я за фахом технолог приготування їжі, тож певний досвід маю, до того люблю створювати щось своє. Популярною серед клієнтів є ковбаса Бандерівська. Після переїзду вона стала ще краща, бо на Донеччині я не мав можливості її коптити. А тут вона готується дві доби на дубовій трісці, після цього ще висить місяць і ще одну добу знову коптиться.
Як поділився підприємець, розширювати коло покупців намагається і через власний сайт. Вести його допомагає подруга.
— Стара подруга з Авдіївки, яка зараз живе в Запоріжжі, допомагає із сайтом. Але в нас виникла проблема, що наш сайт та всі бізнес-сторінки з початку широкомасштабного вторгнення були забанені. Цю проблему ми досі її не владнали. Проте якось, в ручному режимі, намагаємося просувати власний бізнес.
За словами Сергія Свириденка, розвиток бізнесу на Волині став можливим завдяки програмі Варто від Українського ветеранського фонду.
— Я приїхав на Волинь на старих Жигулях із причепом, куди вмістилося трішки обладнання. А завдяки програмі Варто я зміг придбати машину з холодильником, причеп для виїзної торгівлі, адже, думаю, невдовзі у нас будуть пересувні точки в різних містах. А ще вакууматор та морозильні камери. З переїздом і відновленням виробництва, я б не зміг зібрати гроші на транспорт. А зараз ми присутні на торговому ринку Даринок.
На переконання підприємця, якщо ви хочете створити свій власний бізнес — вагатися не треба. Тут важливо все добре прорахувати та йти вперед.
