Експерт розповів про необхідність змін у структурі світової безпеки

США підіймають глобальну проблему інституційного права країн, що не сповідують верховенство права у себе вдома та на міжнародній арені. За інформацією Freedom Hous, нині є близько 106 диктатур або часткових диктатур. Близько 2/3 громадян світу живуть в умовах диктату і потерпають від деспотичної влади. Яким чином треба змінити структуру світової безпеки, щоб обмежити діяльність таких країн, і путінської росії зокрема на світовій арені в ефірі програми Інформтренди пояснив голова Центру комунікаційно-контентної безпеки Валерій Король.

Експерт переконаний, що маленькі диктатури дивляться на великі, яким чином діяти та чи будуть певні дії покарані. І в цьому випадку путінський режим виступає еталоном авторитаризму. Тривалий час світ дозволяв кремлю та путіну поводитися недемократично, а нині путінська диктатура набула гібридних форм.

— Гібридні в тому, що вони сприймаються як країни з демократичними формами управління, особливо це було на початку приходу до влади того ж Путіна та Лукашенка. Тобто світ не бачив загрози в їх діях як всередині кран, так і світової демократії. Але ці країни поступово занурилися в автократію, — сказав Валерій Король.

Експерт зазначає, що із 5 членів Ради безпеки ООН дві можна віднести до автократичних — росію та Китай. Тож треба змінювати світові правила функціонування міжнародних інституцій, зокрема безпекових.

— Те, що зараз США підняли проблему інституційного права країни — це є постановкою, на яку ми маємо шукати спільну відповідь. Це фіксація провалу західної політики щодо росії. Тому завдання зараз змінити структуру світової безпеки, і перш за все тих міжнародних інституцій, які це визначають, — наголошує Валерій Король.

Голова Центру комунікаційно-контентної безпеки вважає, що окремим питанням у цій темі виступає спорт. Адже навіть під нейтральним прапором російські спортсмени становлять загрозу для світової демократії.

— Все, до чого торкається кремль, стає зброєю проти демократії, тож спорт і культура, не є винятком. Спорт виступає однією з найпотужніших збройних агресій. Сам факт участі у змаганнях спортсменів з росії та білорусії, навіть під нейтральним прапором, це вже є певною перемогою політичних режимів цих країн, бо свідчать, що для них не мають значення санкції, — заявив він.