Знищення історичних пам'яток більшовиками у перші десятиліття становлення радянського режиму в Україні

Про нищення культурних та історичних пам'яток більшовиками в перші два десятиліття становлення радянського режиму в Україні в ефірі програми Історичний фронт розповів історик Кирило Третяк.

Андрій Давидов: Коли вперше більшовики зайшли в Київ під час війни 1917-1918 року, якими були їхні дії?

Кирило Третяк: Відзначу, що Імперська влада теж ставилася дуже негативно до української культури. Зокрема, перебудовуючи українські церкви в формі козацького бароко. З приходом більшовиків таке ставлення призвело до тотального нищення нашої національної спадщини в перші роки спроб становлення більшовицької влади. Тоді постраждав собор, зведений Іваном Мазепою, було кілька десятків влучань в дзвіницю Микільського собору.

Найпоказовішим, під час боїв за Київ, був прицільний вогонь по прибутковому будинку Михайла Грушевського — символу українського відродження початку XX сторіччя. Про безчинства більшовиків у лютому 1918 багатьом відомо, коли вони розстрілювали сотні людей на вулицях лише за те, що вони ходили в вишиванках чи мали козацькі вуса. Перший прихід більшовиків до влади позначився кривавими звірствами та знищення символів українського народу.

Андрій Давидов: Більшовики нищили українську культурну спадщину в усіх містах, куди заходили?

Кирило Третяк: Безумовно. Це не ноу-хау було більшовиків. Ще під час Першої світової війни російські війська, окупувавши Захід України, всіляко придушували прояви українства. Більшовики глумилися, зокрема, над символами української державної влади.

Андрій Давидов: Як поводилася більшовицька влада, утвердившись на більшій території України у 1920 році?

Кирило Третяк: Тоді виникла ідея створити Союз республік, бо вже не можна було об'єднати в одну державу незалежні країни, зокрема Україну, яка заявила про своє прагнення до незалежності. Почалися репресії проти учасників визвольних змагань — людей, які працювали на Україну. На початку 1930-х років це переростає в нищення української культури. Нищили унікальні пам'ятки тисячолітньої давнини. Переносячи столицю з Харкова до Києва, було вирішено створити великий майдан в районі Михайлівської площі. Внаслідок цього зруйновано Михайлівський золотоверхий та Трьохсвятительську Василівську церкву. Це була непоправна втрата для української культури.

Андрій Давидов: За планами більшовиків, вони мали побудувати на площі урядовий центр і встановити пам'ятник Леніну, чому їм це не вдалося?

Кирило Третяк: За проєктом архітектора Лангбарда мали звести 2 однакові будівлі на схилі Михайлівської гори. Одну звели, там нині розташовано МЗС. Чому не звели другу, одностайної думки в істориків немає. Можливо, проєкт не реалізували через фінансові складнощі. Чимало подібних історій було в багатьох містах, коли більшовицькі задуми не реалізувалися, але пам'ятки були зруйновані.

Андрій Давидов: Під час Другої світової війни, коли німці зайшли в Київ, більшовики підірвали Хрещатик. Чому вони вирішили знищити головну вулицю столиці та церкви Києво-Печерської Лаври?

Кирило Третяк: Це показовий приклад ставлення більшовиків до української культурної спадщини та мешканців міст. Зрозумівши, що Київ не втримати, червоноармійці починають масово мінувати будинки в центрі міста, також був замінований Успенський собор Києво-Печерської лаври. Коли німці увійшли до Києва, почалися вибухи. Скільки було загиблих серед киян і німців, достеменно не відомо.

Андрій Давидов: Унаслідок підриву вціліли дві-три будівлі на Хрещатику?

Кирило Третяк: На Хрещатику фактично неушкодженими залишився перший та останній квартал із парного боку. І квартал від вулиці Богдана Хмельницького до бульвару Шевченка. Було знищено унікальні  будівлі, зокрема цирк Крутікова та будинок Гінзбурга.

Успенський собор Києво-Печерської лаври принесли в жертву із задуму знищити президента Словаччини, який був сателітом нацистської Німеччини. Але, як часто це трапляється в російській армії, через нескоординованість дій собор вибухнув десь ха 40 хвилин по тому, як його залишила делегація.

І в Харкові, коли його зайняли німці, так само центр міста був знищений від рук червоноармійців. Вони не жаліли ворогів, але так само не шкодували населення Радянського Союзу.