Російсько-українська війна: журналісти на передовій інформаційного фронту

Військові журналісти Центральної телерадіостудії Міністерства оборони України (Військового телебачення та радіо Армія FM), Інформагентства АрміяInform і Телерадіостудії Бриз, пресофіцери військових підрозділів вже дев’ятий рік щоденно працюють у найгарячіших точках районів ведення бойових дій, аби розповідати правду громадськості про підступи ворога.

 

 

 

Цьогоріч своє професійне свято (6 червня — День журналіста) багато українських журналістів зустрічають у фронтових умовах, стикаючись з усіма небезпечними загрозами, які принесла війна на нашу землю.

Під час війни журналістика стає професією особливо небезпечною не лише для самого журналіста, який перебуваючи в епіцентрі подій стає ціллю ворога, а є і потужною інформаційною зброєю, яка має величезний вплив на перебіг військових дій та свідомість громадян.

Інформаційний фронт не менш важливий, ніж передова. І журналіст на війні — це той же боєць, в якого головна зброя — слово. Водночас із військовою агресією росія веде потужну інформаційну війну. У списку злочинів росії проти ЗМІ в Україні — вбивства та викрадення журналістів, обстріли та захоплення телевеж, хакерські атаки на сайти інформаційних ресурсів.

Зростає кількість погроз і кібератак, вчинених проти журналістів та медіа. За три місяці повномасштабної війни ІМІ зафіксував понад 50 випадків погроз та переслідувань журналістів і медіа. Сайти українських медіа стабільно потерпають від постійних кібератак. Крім того, російські загарбники продовжують знищувати українське мовлення на тимчасово захоплених територіях. Російські військові системно намагаються ізолювати українців на окупованих ними територіях від українських медіа та замінити їхні трансляції російською державною пропагандою.

Загалом за три місяці повномасштабної війни росія скоїла понад 280 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. Відповідно до даних Національної спілки журналістів України підтвердженими є 32 факти загибелі за різних обставин працівників медійної галузі. Серед них 8 журналістів — троє українських та п’ять іноземних.

Серед загиблих — журналісти, які виконували професійні обов’язки; медійники — цивільні жертви; представники ЗМІ, які мобілізувалися для захисту України у війську. Деякі із них загинули зі зброєю в руках, інші — як цивільне населення під час російських артилерійських обстрілів. Остання жертва окупантів — французький тележурналіст Фредерік Леклерк-Імхофф, який готував репортаж про евакуацію мирного населення на Луганщині. Його автомобіль 30 травня потрапив під ворожий обстріл.

У такий важкий для країни час українські журналісти пліч-о-пліч зі Збройними Силами України, з державними органами та установами тримають інформаційний фронт усвідомлюючи виняткову важливість ролі засобів масової комунікації в об’єктивному інформуванні суспільства й світу про події, пов’язані з війною, яку розпочала москва. Кожен журналіст у цей визначальний для країни час стає в обороні свого народу і своєї держави.

Працюймо заради перемоги!