«Віденська кава» - інтелектуальна кінокомедія за мотивами п’єси Дмитра Корчинського
Чому у фільмі «Віденська кава» зібралися під одним дахом Гітлер, Сталін, Троцький і Фройд і що з цього вийшло, в ефірі Армія FM розповів актор, режисер та продюсер стрічки Назар Борушок.
Наталія Шмарко: Про що йдеться у фільмі з такою романтичною назвою?
Назар Борушок: Є такий історичний факт, що у Відні на паралельних вулицях жили Сталін, Гітлер, Троцький і Фрейд. Є ймовірність, що вони зустрічалися в одні кав’ярні, що називається «Централь». Спочатку це була п’єса, і її сценарій я читав у цій самій кав’ярні. Автор цієї п’єси - Дмитро Корчинський. Ця вистава більше 2 років мала шалений успіх, такий, що квитки не можна було дістати. Тож за кошти меценатів ми зняли фільм по цій п’єсі.
Наталія Шмарко: Фільм цілком відтворює п’єсу чи це довільне трактування?
Назар Борушок: Автор просив не змінювати текст. Оскільки в тексті дуже багато незвичних слів, довелося читати п’єсу, шукаючи їх в інтернеті. Мій товариш, Володимир Сидько, серйозно підійшов до цієї справи. Буквально за 7 днів ми зняли повнометражне кіно тривалістю година сорок п’ять хвилин. Зйомки відбувалися у львівській кав’ярні «Штука». На той час вона була зачинена для відвідувачів. Тож у нас були - одна локація, дуже багато тексту і обмежений бюджет. Усі актори з вистави задіяні у фільмі. А Сталіна грав Віталій Чорний, котрий свого часу був на фронті. Ще трішки про історію фільму. Кельнерка, у яку закохуються ці 4 особистості, - дівчина з Галичини, і вона певне уособлення України. Ми використали символізм, не обійшлося і без політики. Хто фанат Зигмунда – там є і психоаналіз. У фільмі є така репліка: «Стережіться: хто був ніким - той стане скрізь». І це сказано про Гітлера. На той час він був бідним художником і його ніхто не знав. Я зіграв його роль. Мені нарощували волосся, збривали бороду. Лідія Семесюк зіграла кельнерку. Ми вже не один рік із нею працюємо в театрі «Сузір’я». Павло Довгань-Левицький зіграв Троцького. А Фрейда уособив Сергій Федорчук, актор «Чорного квадрата».
Наталія Шмарко: Щоб вжитися в образ, ви досліджували біографію своїх персонажів?
Назар Борушок: Я не грав тирана. Якщо почитати біографію, Гітлер був романтиком у молодості, дуже чуттєвою людиною, яка бере все близько до серця. Старався грати романтичного хлопця, який хоче змінити цей світ і йде на фронт. До речі, саме фронт його дуже змінив.
Наталія Шмарко: Де можна переглянути фільм?
Назар Борушок: Після того як відбудуться приватні покази, він вийде на платформі Megogo. Також фільм побачить діаспора в Новій Зеландії. Там є наша аудиторія, вони зацікавились цим проєктом і допомагали нам фінансово.
Наталія Шмарко: Чи планується прокат у кінотеатрах?
Назар Борушок: Це не прокатний формат. Він більше зайде на «Мегого». У Неоплатонівській академії також буде продемонстрований цей фільм. Ми зараз працюємо над тим, щоб мати прокатні посвідчення та документи на виробництво фільмів.
Наталія Шмарко: Які плани на майбутнє?
Назар Борушок: Зараз працюємо над фільмом про УПА. Зйомки будуть як в Києві, так і на Західній Україні. Це буде щось у стилі Квентіна Тарантіно. Прагнемо, щоб проєкт був прокатним. Це буде свого роду український блокбастер про УПА.
