Як у Збройних Силах України планують оборонні ресурси?

Як у Збройних Силах України планують оборонні ресурси?

Про структуру J-8, оборонні ресурси та процес їхнього планування в ефірі програми «Мілітарі навігатор» розповів виконувач обов’язків начальника Центрального управління оборонних ресурсів Генерального штабу Збройних Сил України Олег ОСТАПЕЦЬ.

Полковник Збройних Сил України Олег Остапець учасник російсько-української війни, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

 

Ірина Зінчук: На що спрямована діяльність Центрального управління оборонних ресурсів Генерального штабу Збройних Сил України?

Олег Остапець: Центральне управління оборонних ресурсів Генерального штабу Збройних Сил України займається організацією та здійсненням короткострокового оборонного планування у Збройних Силах України, визначенням армійських потреб у фінансових ресурсах, формуванням пропозицій до плану оборонних закупівель. Платники податків хочуть знати, що їхні кошти використовуються раціонально і з користю для Збройних сил, а також для безпеки і миру в країні. Саме тому в нас в державі започатковане оборонне планування, одним з елементів якого і є короткострокове оборонне планування. Мета на початковому етапі визначити потреби Збройних сил на чітко визначений рік, а це і людські ресурси, і матеріальні засоби, і видатки, щоб забезпечити армію всім необхідним. Короткострокове планування передбачає щорічне розроблення Плану утримання та розвитку Збройних Сил України, основних показників оборонних закупівель (на трирічний період), у яких зазначаються завдання щодо реалізації документів довгострокового та середньострокового планування. Має за мету деталізувати, а за необхідності – уточнити показники Державної програми розвитку Збройних Сил України шляхом розроблення планів утримання та розвитку армії, вироблення раціональних управлінських рішень щодо ефективного використання наявних та виділених ресурсів. Саме зараз Центральне управління оборонних ресурсів Генерального штабу формує Орієнтовний план утримання та розвитку Збройних Сил України на 2022 рік та два подальші роки, та визначає потребу у фінансових ресурсах на короткостроковий період.

Ірина Зінчук: До створення управління, на кого були покладені подібні функції у ЗС України?

Олег Остапець: Центральне управління оборонних ресурсів було створене торік, але такі завдання виконуються з 2004 року, коли Україна зробила крок до НАТО і ми почали використовувати процедури країн-членів Альянсу. В цьому році був проведений перший оборонний огляд, за результатами якого розроблено довгострокову програму Стратегічний оборонний бюлетень до 2015 року, також розроблена Державна програма розвитку Збройних сил до 2011 року і водночас ми почали працювати над планами утримання й розвитку ЗСУ на бюджетний період. Це завдання в різні роки виконували: Головне управління оборонного та мобілізаційного планування, Головне управління оборонного планування, в складі якого був відповідний структурний підрозділ спочатку управління короткострокового планування, а потім управління планування оборонних ресурсів. Однак, за обмеженої чисельності особового складу, робота цих підрозділів в основному полягала в організації і здійсненні планування та звітування заходів утримання і розвитку ЗС України.

Ірина Зінчук: Ця структура за стандартами НАТО називається J-8, то як вона формувалась і хто увійшов у її склад?

Олег Остапець: Основою Центрального управління оборонних ресурсів було управління оборонних ресурсів Головного управління оборонного планування. Звідти до нас прийшло близько половина людей, на основі цього ми почали розгортати це управління. Зараз вже маємо 6 відділів, укомплектовані майже на 90%. Поточний рік набували спроможностей і вже розпочато цикл планування на наступний рік.

Ірина Зінчук: То що саме є оборонними ресурсами ЗС України?

Олег Остапець: В Україні, як і в усьому світі, основні ресурси це люди, час і гроші. А в оборонному плануванні ми займаємось плануванням ресурсів. Формування штатів завдання Головного управління оборонного планування. А Центральне управління оборонних ресурсів більше займається грошима і часом. Чому так? Бо якщо потреба визначена, затверджена Головнокомандувачем ЗСУ відповідним наказом, є керівні документи, закони, державні програми, якими регламентовано, чого ми маємо щороку досягти. Тобто якщо грошових ресурсів достатньо, то ми це виконаємо за рік. Якщо грошей менше, то необхідні для підготовки і розвитку армії заходи розтягуємо на кілька років. Саме тому план утримання і розвитку ЗСУ формується на 3 роки: бюджетний та два наступних.

Ірина Зінчук: Розкажіть про процес планування оборонних ресурсів у Збройних Сил України?

Олег Остапець: Треба розуміти, що в сучасному світі самостійно все зробити не можна. До процесу долучається багато різних структурних підрозділів. Щоб армія мала бюджет, його треба спочатку обґрунтувати на всіх рівнях. Процес планування оборонних ресурсів здійснюється циклічно з урахуванням процедур та строків бюджетного планування. Він розпочинається за рік до ухвалення Державного бюджету України, у рамках якого будуть реалізовуватися заходи з утримання та розвитку ЗС України. Ми збираємо пропозиції з видів Збройних сил від довольчих служб, робимо обрахунки, переводимо все у гроші, заходи і озвучуємо потреби. Міноборони розглядає його зазвичай на засіданні бюджетної комісії, і після цього визначаються основні показники, які вводить Міноборони до бюджетного запиту. Потім спрямовується до Кабміну і розглядається на засіданні Уряду. А далі у Верховній Раді. Увесь цей процес супроводжують наші фахівці, щоб показати, чому потрібні ті чи інші обсяги коштів для потреб виробництва. Після ухвалення бюджету, на підставі кошторису Міністерства оборони ми розробляємо план утримання і відслідковувати виконання заходів, щоб кошти були використані правильно. Щокварталу відслідковуємо, готуємо доповіді для керівництва Збройних сил, щоб вони могли ухвалити потрібні управлінські рішення.

Ірина Зінчук: Які якості потрібно мати, щоб проходити службу у вашому управлінні?

Олег Остапець: Головне  треба мати бажання бути корисним Збройним силам і державі загалом, а решті колектив навчить. Тож якщо в когось є бажання, будь ласка, звертайтесь.

Ірина Зінчук: Як впливають агресивні дії з боку Російської Федерації на планування оборонних ресурсів Збройних Сил України?

Олег Остапець: Агресія Російської Федерації впливає не тільки на планування, а й на всі сфери життя. Для прикладу, витрати на Збройні Сили України складали від 0,9% ВВП у 2009 році до 1,05% ВВП у 2013 році. Починаючи з 2014 року на потреби Збройних Сил України витрачається близько 2,5% ВВП. Це значить, що більше заходів високовитратних, які потребують планування і використання. Крім того, навіть неактивні дії Росії призводять до того, що є втрати особового складу, техніки. Техніка експлуатується набагато активніше, тому потребує технічного обслуговування, ремонту, через це роботи набагато більше.

Ірина Зінчук: Прозвучала інформація, що вже сформований Орієнтовний план утримання та розвитку на 2022 рік та два подальші роки. Це таємні дані чи про них можемо поговорити?

Олег Остапець: І Орієнтовний план утримання, і План утримання і розвитку ЗСУ – це цілком таємні документи. Вони містять дуже багато інформації про кількість техніки і особового складу, а також про обсяги видатків. Зараз я вже можу сказати, що Орієнтовний план утримання та розвитку на 2022 та два подальші роки готовий. Ми почали його погодження з відповідними керівниками, щоб незабаром показати керівництву ЗСУ для ухвалення рішення. Показники в цьому плані значно високі. Ми плануємо на 2022 рік видатків на персонал близько 40% і близько 40% плануємо закласти в інвестиції, в першу чергу на озброєння і військову техніку. І по 10% залишається на інфраструктуру та інвестиційні витрати.

Ірина Зінчук: Що може вплинути на зміни показників в орієнтовному плані на 2022?

Олег Остапець: З досвіду, зазвичай виділяється коштів десь близько 85% від загальної потреби. І на ці кошти ми плануємо заходи. Якщо сума буде меншою, звісно, тоді обсяг видатків зміниться.

Ірина Зінчук: А хто затверджує орієнтовний план?

Олег Остапець: Орієнтовний план розглядає і підписує начальник Генерального штабу, Головнокомандувач ЗСУ його погоджує і направляє на затвердження Міністру оборони. Головним розпорядником коштів, які спрямовуються на потреби Збройних сил, у нас в державі є Міністерство оборони. Тому Міністр оборони затверджує всі фінансові планові документи.

Ірина Зінчук: Повертаючись до J8, досвід яких країн вивчали створюючи подібну структуру у Збройних Силах України?

Олег Остапець: Подібні структури є в кожній країні, скрізь свої особливості. Ми вивчали досвід багатьох країн. З урахуванням наших можливостей щодо особового складу, функцій і завдань, які можемо на них покласти, нам найближча польська структура. Тож наша структура дуже схожа на Р8 польської армії.

Ірина Зінчук: Загалом як оціните діяльність управління за рік існування?

Олег Остапець: З одного боку, я дуже задоволений, що створене таке управління і радий, що мав нагоду його очолити з початку формування. Якщо говорити про виконання завдань, то ми завдання виконали. Але, як у кожного керівника, у мене є думки, що можна покращити. Я вдячний колективу, де всі на своєму місці і виконують поставлені завдання.

Ірина Зінчук: Що військовослужбовці ЗС України повинні знати про планування та управління оборонними ресурсами ЗС України?

Олег Остапець: Для тих, хто займається оборонним плануванням, найперше треба знати керівні документи нашої держави, а також процеси, вимоги бюджетного кодексу. Щодо інших військових, то, думаю, потрібно знати, що в нас в країні є планування і управління оборонними ресурсами.