«Завданням держави є підвищення рівня стримування», - співавтор закону «Про основи національного спротиву» Денис Поданчук
Радник Командувача ССО і співавтор закону «Про основи національного спротиву» Денис Поданчук в ефірі передачі «Акцент на військо» розповів про сам закон та тонкощі організації Національного спротиву.
Катерина Даценко: Із 2014 було десь близько семи законопроєктів щодо Сил тероборони. То чому пішли шляхом відокремлення Сил територіальної оборони від Сухопутних військ, а не ЗСУ загалом, скажімо?
Денис Поданчук: Багато років патріоти намагалися зробити все можливе для того, щоб територіальна оборона стала кращою, але з багатьох причин їм це не вдавалося. Це надзвичайно складні процеси. Дехто думає, що можна принести законопроєкт у Верховну Раду, зареєструвати через знайомого депутата, який займається цим питанням - і все! Насправді, крім цього, треба пройти Головне наукове експертне управління, перше засідання комітету, читання. Є чимало зацікавлених сторін. Щодо законопроєкту, відповідні узгодження відбуваються до Верховної Ради, що шалено ускладнює процес. Усі роблять вигляд, що чують одне одного, але насправді конструктиву набагато менше, ніж хотілося б. Тому рішення залишити сили тероборони в складі ЗСУ – це не ідеальний варіант, але оптимальний. Наприклад, в Польщі сили ТрО підпорядковані міністерству оборони. На перший погляд, це добре: Польща так робила, давайте і ми так зробимо. Але коли починаєш заглиблюватися в деталі, то не все так просто. Копіювання зарубіжного досвіду дуже рідко дає бажані результати.
Катерина Даценко: Чому виграв законопроєкт, за яким Територіальна оборона залишається у складі ЗСУ, але виведена із Сухопутних військ?
Денис Поданчук: Коли Територіальна оборона стала окремим родом, вона отримала окреме фінансування, структуру, командування. Командувач ТрО підпорядковується Головнокомандувачу, що дає набагато більше можливостей.
Катерина Даценко: Крім цього, для ТрО ще щось змінилося?
Денис Поданчук: Було ухвалено також закон щодо чисельності Збройних Сил. Згідно з ним, у мирний час чисельність сил становитиме 10 000. Яким чином цього буде досягнуто? По-перше, враховується бажання людини. По-друге, у нас є велика кількість резервістів. Коли ТЦК аналізують списки резервістів, телефонують і пропонують якусь посаду. Зараз шаленими темпами іде комплектування, аби люди розуміли, що таке Нацспротив і які є можливості.
Катерина Даценко: Що дасть впровадження системи загальновійськового навчання населення?
Денис Поданчук: Завжди є 2 варіанти вирішення проблеми: детальний і комплексний. Другий варіант є важчим, дорожчим, але ефективнішим. Тому Закон «Про основи національного спротиву» – це яскравий приклад комплексного вирішення: ТрО, Рух опору та підготовка громадян до Нацспротиву. Підготовка містить два компоненти: загальна підготовка громадян відповідно до віку і мотиваційна частина.
Катерина Даценко: На вашу думку, чому введення обов’язкового військового обліку для жінок викликало такий резонанс?
Денис Поданчук: Це свідчення того, що система державного управління працює не так, як має бути. Будь-якому серйозному управлінському рішенню має передувати підготовча робота: аналітичні записки, цикл вироблення державної політики. Хтось має людям, які ухвалюють рішення в керівництві держави, дати рекомендації. А щоб поради були серйозними, треба проаналізувати переваги, недоліки, варіанти, альтернативи тощо. Також важливо, як буде сприйняте рішення і як на нього реагуватимуть. І така робота в нашій країні не ведеться вже багато років. І коли щодо військового обліку жінок суспільство зреагувало таким чином, то людина, яка це рішення ухвалювала, викликавши свого радника, почула: ,,Ой, а ми про це не подумали”. Така ситуація дискредитує інституцію державного управління. Головною метою ухвалення закону про нацспротив було не тільки вдосконалення ТрО, а й розвиток Рух опору, усвідомлення того, що війна – це справа кожного. В Україні офіційно є Рух опору і готується по всій території в мирний час. Завданням держави є підвищення рівня стримування, для цього ухвалений цей закон.
Катерина Даценко: На вашу думку, чи вплинуло ухвалення Закону "Про основи національного спротиву" якимось чином на життя пересічного громадянина?
Денис Поданчук: Щодо пересічних громадян, то якщо людина хоче піти служити в ТрО як військовослужбовець, вона може це зробити. Якщо резервістом – така можливість була і раніше. Але тоді серйозно до цього ніхто не ставився, а тепер людина вмотивована тим, що є Нацспротив. Головним завданням ТрО є розгортання військ, забезпечення охорони об’єктів критичної інфраструктури. Якщо вводиться військовий стан - допомога в усіх процедурах.
Катерина Даценко: Згідно із оголошенням Кабміну, відтепер добровольці сил ТрО зможуть використовувати особисту мисливську зброю?
Денис Поданчук: Раніше людина не могла використовувати мисливську зброю, щоб обороняти себе, громаду, країну, а тепер Закон каже: дозволено використовувати власну мисливську зброю при виконанні завдань ТрО. Відповідно до Закону, дозволено створювати в тергромадах добровольчі формування. Якщо людина не хоче підписувати контракт, але хоче захищати громаду зі зброєю в руках, будь ласка! Але один мінус – резервіст не може бути членом добровольчих формувань тергромад. І якщо брати два документи: закон і постанову, а ще ж є інші документи, то виходить, що резервіст не може використовувати мисливську власну зброю. Це нонсенс, це треба виправити. Тож треба знаходити це все і усувати. Це теж аналітична робота. Громадянин, який і в добровольчі формування територіальних громад не хоче йти, може пройти загальновійськову підготовку. Наприклад, для школярів буде введений предмет «Захист Батьківщини». Тепер вже дозволено цією постановою, щоб досвідчені солдати могли викладати. Тож хороші рішення є. І держава каже, що за державний кошт буде покращено і матеріально-технічну базу в школах. Готується чимало програм. Наскільки я пам’ятаю, наприкінці року було Кабміном ухвалено більше 18 постанов, зокрема положення про Рух опору, створення добровольчих формувань тергромад та інші. Вони ще не всі опубліковані, бо робота тільки починається.
