Естонці намагаються активніше протистояти росії на дальніх підступах

Про ситуацію в Балтійському регіоні: пониження рівня дипвідносин між Росією та Естонією і перспективи вступу Фінляндії та Швеції в НАТО на Армія FМ розповів політолог Денис Москалик. 

За словами експерта, між Естонією та Росією йде пониження рівня дипвідносин за ініціативи останньої. Це наслідок тривалої боротьби на дипломатичному фронті. Цьогоріч у січні, наприклад, естонці вирішили скоротити кількість дипломатичних представників посольства з 21 до 8. Країни ЄС вже вислали сотню російських дипломатів торік, часто зі звинуваченнями у підривній діяльності.

І це зрозуміло, адже Естонія та Латвія мають на своїй території значні російськомовні громади, які росія використовує для втручання у внутрішні справи  цих країн.

Як зазначив експерт, Естонія є лідером з підтримки України, якщо брати в відсотку озброєнь, власного оборонного бюджету і ВВП. Проте це дуже маленька країна, за площею менша ніж територія Луганської та Донецької областей, у збройних силах якої лише 7 тис. осіб активного персоналу, тож цього недостатньо, щоб відбити російську агресію.

Крім того, за планами НАТО, в разі наступу росії територія Естонії буде окупованою. Звісно, естонці намагаються активніше протистояти росії на дальніх підступах. 

Проте, на думку Дениса Москалика, Естонія все ще досить економічно залежна від рф, також країна є "вікном" для обходу санкцій задля постачання високотехнологічної продукції, електроніки з ЄС до росії.

Тож можна буде ввести санкції на постачання цієї продукції, на певні контракти. Це може похитнути економічну стабільність в Естонії. 

Як розповів експерт, росіяни активно займаються підривною роботою на території країн Балтії. Проросійські нацисти, група ДШРГ Русіч, нещодавно виступили з оголошенням про те, що збирають інформацію про військові об’єкти та персонал. 

Також активно використовується пропаганда. Її основною жертвою та інструментом є російськомовна громада в Естонії. Цю громаду можливо використовувати для політичних провокацій, диверсій, нападів на певних діячів з антиросійськими позиціями. 

Як зауважив Денис Москалик, щодо перспектив вступу шведів та фінів до НАТО є заперечення з боку Туреччини та Угорщини, проте ЄС та НАТО мають важелі впливу на ці країни.

Щодо Туреччини — це зняття санкцій, постачання необхідного обладнання, модернізація на американських підприємствах турецької військової техніки, зокрема F-16. Для Угорщини — це тиск, залякування санкціями й що вони не будуть отримувати грошей від ЄС. Гадаю, турки більше схильні до компромісу за певних умов у сфері ВПК.

За прогнозами експерта, в Балтійському регіоні можлива активізація підривної диверсійної діяльності, арешти агентури, розгортання нових пропагандистських кампаній проти керівництва країн Балтії для активізації російськомовних громад. У разі розширення зони догляду кораблів Естонією, можливі спроби затримання російських суден та ризиковані інциденти на морському прикордонні.