Фінляндія стала 31 членом НАТО: вигоди для країни та регіону
Фінляндія стала 31 членом Альянсу. Про шлях, який здолала задля цього країна, переваги від вступу та можливості для України в ефірі Армія FМ розповів політолог Денис Москалик.
Як зазначив експерт, коли Фінляндія зазнала поразки у Зимовій війні, в обмін на те, що вона поступається деякими територіями і залишається нейтральною у зовнішній політиці, отримала суверенітет у внутрішніх справах. Це мало гарантувати Радянському Союзу лояльність країни під час можливої війни.
— Коли розпався Союз, почала активно розвиватися співпраця з Альянсом. Проте аж до 2022 року вважалося, що нагальної потреби у вступі Фінляндії в організацію немає, аж поки фінам не відкрила очі війна росії проти України.
Як зауважив Денис Москалик, вступ Фінляндії до НАТО — це додаткові гарантії безпеки для країни, яка має надзвичайно протяжний кордон із росією. Альянсу ж дає можливість закрити Балтійське море з боку Фінської затоки.
— У Фінляндії після війни зберігалася доволі розгорнута військова структура, яка передбачала масовий призов. Нині вважається, що цього недостатньо. Відповідно, уряд Фінляндії 15 травня 2022 року ухвалив рішення подати заявку на вступ у НАТО. Зважаючи на те, що з 93-го року Фінляндія бере участь у спільних маневрах з Альянсом, є можливість досить швидко просовувати цей процес. Крім того, Фінляндія цінується за геополітичне розташування в контексті протистояння з росією і створення певного санітарного кордону для протидії можливій експансії.
На думку експерта, передові сили НАТО саме на північно-західному кордоні росії вже з'являться найближчим часом. Проте країна не зацікавлена у поверненні територій, втрачених під час Зимової війни. Нещодавні вибори у Фінляндії на подальшу співпрацю із Заходом суттєво не вплинуть. Курс на НАТО — є основним пріоритетом зовнішньої політики.
— У Фінляндії після 1991 було проведено процес репатріації жителів фінської Карелії. Всі охочі змогли переїхати. І на цьому фоні у Фінляндії немає великого інтересу щодо повернення території рф. Вступ до НАТО розглядається як суто оборонний захід з метою гарантувати безпеку нинішніх кордонів.
Швеція також подавала заявку на вступ до НАТО, акцентував Денис Москалик, проте тут процес блокують Туреччина та Угорщина.
— Швеція є великим експортером продукції військово-промислового комплексу, що викликає незадоволення цих країн. Крім того, декларувалися неодноразово питання курдських активістів, яких прихистила Швеція, а для Туреччини вони — терористи. Якщо всі проблемні питання будуть розв'язані, Швеція вступить до Альянсу десь через рік-два. Мова йде про результати виборів у Туреччині і те, чи вдасться Швеції залучити на свій бік ці дві країни.
На переконання Дениса Москалика, Україні слід зважати на те, що вступ до НАТО є питанням політичного консенсусу на Заході. Не менше важить і територіальне розташування країни.
— В умовах протистояння між рф і НАТО є вкрай важливим, щоб країна могла бути базою для завдання ударів по росії. Тож кордон із росією з можливістю завдавати ударів по потенційних цілях на її території — є одним із пріоритетів, що робить Україну бажаним членом Альянсу.
Проте, як резюмував експерт, нині консенсусу щодо України серед членів НАТО немає, зокрема через позицію Угорщини та країн Західної Європи, які остерігаються бути втягнутими у війну з рф.
