Крути — битва за майбутнє України, що стала легендою

105 років тому, 29 січня 1918 року, юні герої Крут стримали наступ більшовицької армії на Київ, проявивши жертовність та героїзм заради незалежності України. Історія повторилася. У лютому-березні 2022 року українці знову стали на захист своєї столиці. І знову змусили ворога не тільки відступити, а й тікати від затятого спротиву, який влаштувала російським загарбникам українська армія, бійці тероборони, добровольці та пересічні кияни.

На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24-27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Коли українські війська відступили до станції Крути, на їх підтримку було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400-450 курсантів) і 20 старшин (офіцерів) та першу сотню (116-130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

Після запеклого багатогодинного бою українські війська відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. Частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на ст. Крути, уже зайняту червоноармійцями. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) більшовики розстріляли. Наймолодшим полеглим було по 16 років. Після розстрілу комуністи не дозволили поховати тіла загиблих.

Втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70-100 загиблих. Серед них — 37-39 вбитих у бою та розстріляних студентів і гімназистів. Втрати більшовицьких військ під Крутами сягали тільки вбитими 300 вояків.

Лише після визволення Києва від червоних, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі. У радянський час могили полеглих під Крутами було зруйновано. Десятиріччями історія замовчувалася. Лише після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність.

Бій під Крутами став боєм за майбутнє України. Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на кілька днів, коли тривали переговори між Українською Народною Республікою та країнами Четверного союзу. Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський договір, який врятував молоду українську державність. У квітні 1918 року за підтримки німецьких та австро-угорських військ (відповідно до Брестського договору) українці звільнили від більшовиків майже всю Україну.

Крути стали легендою, символом жертовності та незламності українців. Ми віддаємо шану стійкості та мужності хлопців, які, так само як сьогоднішні захисники України, стали на захист країни та є гідним прикладом майбутнім поколінням. Минуло 105 років, а ми знову змушені обороняти власну незалежність. Битва за майбутнє триває. Нині російській навалі протистоїть найкраща армія Європи — Збройні Сили України за підтримки всього українського народу та мільйонів людей вільного світу. Але сьогодні Україна б'ється не тільки за власну свободу та незалежність, наша країна стала справжнім щитом усьому європейському континенту, демократичному вільному світу. І цю битву ми не можемо програти. Світло обов'язково переможе темряву і на нашій землі знову запанують мир та добро.

Вічна слава й пам'ять Героям, які полягли в бою за свободу та незалежність України.