Мк 19 — вбивча якість з часів В'єтнамської війни на озброєнні ЗСУ (ВІДЕО)

Гранатомет Мк 19 калібру 40 мм важить із полегшеним станком 44 з половиною кілограми. Прицільна дальність півтора кілометра. Темп стрільби до 400 п/хв. Прийнятий на озброєння армії США у 1968 році.

Гранатомет був розроблений для підтримки піхоти, коли вирувала війна у В'єтнамі. Модель виявилася вдалою і зараз стоїть на озброєнні армій понад 20-ти країн. Цього року Мк 19 швидко опанували й українські воїни.

— Гранатомет дуже простий у використанні. На навчання стрільбі не йшло багато часу. Потрібен догляд. Після кожної стрільби його бажано почистити, потрібно масло, щоб не було непередбачуваних обставин. А так він є дуже надійним і працювати з ним одне задоволення, — пишається військовий ЗСУ Роман.

Щодо до ретельного догляду, то його потребує практично вся зброя західних зразків, яка надходить до нашого війська. Це стосується і гармат, і кулеметів, як МГ-3 та Браунінг М2. А автоматичний гранатомет МК 19 наші бійці інколи жартома називають масложером.

— Основна фішка, що потрібен догляд. Масло — основна річ. Коли ми його змащуємо, не було жодного разу, щоб він нас підводив, — додає Роман.

Перші версії гранатомета мали приспособи для ураження ворога із закритих вогневих позицій по навісній траєкторії. Водночас дальність стрільби збільшувалася до 2200 метрів проти 1500 при настильному прицілюванні. Зараз Мк 19 в арміях світу використовують переважно на техніці. На гранатометах залишили лише приціл для стрільби прямим наведенням. Саме такі модифікації й отримала від західних партнерів наша піхота.

Мк 19 інколи називають аналогом радянського АГС-17. Це не так. Вони відрізняються і за ТТХ, і конструктивно. Зокрема АГС живиться з нерозбірної металевої стрічки, яку бійці повинні набити гранатами перед боєм. А розбірні ланцюги з гранатами до Мк 19 монтуються на заводі.