Місто-герой України: Чернігів
24 лютого 2022 року російські війська підступили до Чернігова, та, не маючи змоги його захопити, почали масований обстріл його цивільної інфраструктури авіацією та артилерією. Саме так розпочалася війна для Чернігова.
Станом на 22 березня 2022, місто після трьох тижнів безперервних обстрілів перебувало на межі гуманітарної катастрофи. Уночі з 22 на 23 березня, внаслідок російського авіабомбардування підірвано автомобільний міст через Десну, який слугував сполученням міста з Києвом та всією Україною, що вкрай загострило ситуацію.
З 3 квітня 2022 року обстріли міста практично припинилися, до міста стали завозити гуманітарну допомогу.
Хоча місто і не знаходилося в тимчасовій окупації, це були чи не найважчі часи в історії Чернігова. Деякий час місто знаходилося у кільці, російські війська намагалися пробитися до міста. Але усі спроби було успішно пригнічені зусиллями сміливих захисників міста-героя. Але проти регулярних обстрілів і бомбардувань нічого вдіяти не вдавалось. Страждали як об'єкти інфраструктури, так і житлові будинки.
За незламність та безперервний опір, 6 березня 2022 року Указом Президента України місту Чернігів присвоєно почесну відзнаку Місто-герой України.
Місто-герой України — почесна відзнака, встановлена Президентом України 6 березня 2022 для відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії російської федерації проти України. Станом на 1 квітня 2022 цією почесною відзнакою нагороджені 10 українських міст.
Кожен тимчасово окупований населений пункт обов'язково буде звільнений.
Довідково: Це місто є одним із найдавніших в Україні. Визначним його місцем є Червона площа, зокрема, сквери та бульвари, що її оточують. Це один з наймальовничіших районів міста Чернігів, а також культурний та адміністративний центр.
Національний університет "Чернігівський Колегіум" вважається перлиною архітектури у стилі українського бароко. Він був заснований у 1700 році за прикладом Києво-Могилянської Академії та став одним з перших вищих навчальних закладів на Лівобережжі України.
Чернігів відомий своїми пам'ятками часів Чернігівського князівства, а також Гетьманщини й козацького Чернігівського полку. За переказами, місто отримало назву на честь першого місцевого князя — Чорного. Інші легенди кажуть, що Чернігів завдячує своєю назвою темним, так званим "чорним" лісом, які з усіх боків оточували місто. Вперше Чернігів згадується в літописі 907 року в "трактаті князя Олега з греками".
З IX століття Чернігів увійшов до складу Київської Русі й став найважливішим і найбагатшим містом держави поряд із Києвом і Новгородом. Управління чернігівської княжої династії створювало належні умови для розвитку культури міста і залежних володінь. У першій половині XI століття в центрі постав Спасо-Преображенський собор.
Монгольська навала перервала зростання Чернігова на тривалий час. Місто опинилося в складі держави Золотої орди. У 1353 році Чернігів увійшов до складу Великого князівства Литовського і Руського, а у 1503 році був завойований Московією. У 1618 році за Деулінським перемир'ям Чернігів перейшов від Московії до Речі Посполитої. У 1623 році місто отримало магдебурзьке право, магістрат і герб, а з 1635 року стало центром Чернігівського воєводства.
Перші паростки культурного відродження з'явилися із настанням XVII століття. Зокрема, архімандрит Кирило Ставровецький збудував у 1646 році в Чернігові першу друкарню.
Чернігів став одним із перших міст, яке отримало повідомлення про повстання Богдана Хмельницького. У результаті численних боїв військові сили України значно вичерпалися. Богдан Хмельницький змушений був піти на підписання миру. 18 вересня 1651 р. підписано Білоцерківський договір, після чого коронне військо Речі Посполитої знову окупувало Чернігівщину.
Піднесення життя Чернігова почалося, коли він увійшов до складу Козацько-Гетьманської Держави і став центром Чернігівського полку. З ініціативи архієпископа Лазаря Барановича й коштом гетьманського уряду й чернігівської козацької старшини, було відновлено і перебудовано в бароковому стилі чернігівські пам'ятки, зокрема Троїцький кафедральний собор.
На межі XIX і XX століть у Чернігові жили відомі українські письменники. Завдяки цим визначним діячам гуртувалася й виховувалася українська молодь, здебільшого вихованці Чернігівської гімназії й Духовної семінарії. У 1911 році в Чернігові відбувся XIV Археологічний З'їзд. 1916 року засновано Педагогічний Інститут.
З кінця 1919 року в Чернігові остаточно утвердилася радянська влада. У 1925-1932 роках Чернігів був центром Чернігівської округи, а у 1932 році утворено Чернігівську область. За переписом 1926 року, Чернігів нараховував 35 200 мешканців.
Після Другої світової війни Чернігів відбудовано та реконструйовано за генеральним планом.
