Політика міждержавного об'єднання БРІКС у 2023 році

Про перспективи розвитку БРІКС за головування в організації з 2023 року Південно-Африканської Республіки на Армія FM розповів політолог Денис Москалик. 

За словами експерта, організація з'явилася на початку двохтисячних як механізм переговорів між великими країнами третього світу, що перебувають поза  межами основних форматів перемовин. Спершу до БРІКС входили Бразилія, Росія, Індія та Китай, надалі приєдналася  Південно-Африканська Республіка.

— Вони насамперед орієнтуються на необхідність налагодження взаємовідносин між найбільшими країнами, що перебувають поза межами америкоцентричного світу, — зазначив Денис Москалик.

На його думку, за головування Південної Африки організація буде спрямована на налагодження тісних зв'язків між африканськими країнами, реалізацію спільних проєктів із розвитку економіки, їх відновлення після коронавірусу, індустріалізацію та освоєння місцевих корисних копалин. Проте авторитарні Росія і Китай нині намагаються перетворити організацію на одну з опорних точок для інтернаціоналу диктатур.

— У рамках цього переговорного формату незахідні країни прагнуть відстоювати свої інтереси та, відповідно, більша суб'єктність до країн Заходу. Авторитарні країни це намагаються використати, особливо зараз, в умовах війни в Україні та зростання загрози конфліктів на міжнародній арені. До прикладу, щоб переорієнтувати потоки вуглеводнів, які потрапили під санкції, на інші країни, ту ж Індію. Тобто це по суті намагання вирішити через економічну взаємодію певні проблеми, які створюють диктатури для себе і для інших країн внаслідок агресивної політики, — наголосив Денис Москалик.

На переконання експерта, можливе створення БРІКС+ у контексті приєднання до організації країн з-поза меж Західного світу. Про такі наміри вже заявили Індонезія, Аргентина та інші держави.