Хто досі вагається, після перегляду «Ми були рекрутами» приєднається до Сил оборони – Любомир Левицький

Документальний фільм «Ми були рекрутами» про бійців 3-ї окремої штурмової бригади вже третій тиждень у прокаті. За це час отримав чимало відгуків від військових, каже режисер кінострічки Любомир Левицький.  Чому на зйомки в підрозділах було відведено лише п’ять днів, наскільки успішно один з акторів пройшов курс молодого бійця та який фільм буде наступним, Любомир Левицький розповів на Армія FМ.

Відомий режисер художніх фільмів Любомир Левицький після широкомасштабного вторгнення почав знімати документальне кіно. У 2022 році YouTube вийшов його документальний фільм "Йди за мною" про рятувальну операцію українських військових в Ізюмі. А цьогоріч 2 травня відбулася прем’єра стрічки «Ми були рекрутами». Хотів зосередити фокус уваги на самих бійцях, а не їхній роботі, каже Любомир Левицький.

– Коли познайомився з медійною службою третьої штурмової, мені запропонували попрацювати з матеріалом, знятим хлопцями, зокрема на нашоломні камери. Хотів показати, хто ці люди. У мене велике бажання завдяки кіно створити такий імідж нашій армії, щоб його ніхто ніколи не зрушив. Це те, що робить Голлівуд вже багато років.

 За словами Любомира Левицького, окрім восьми справжніх бійців 3-ї ОШБр, один герой вигаданий – це юнак, що вчиться на журналіста і вирішує зануритися у бойові будні.

– Вигадана лише історія нашого рекрута, нашого героя.  А так це реальні люди, їхні історії, використані їхнє відео. Найважче було повертати хлопців до якихось складних спогадів, щоб вони їх розказували. Хоча я намагався обходитись без дуже драматичних історій, але це війна. Хотів, щоб у цьому фільмі хлопці та дівчата побачили себе збоку. 

 

Довго шукав актора на роль рекрута, врешті запропонував роль Борису Савенку, з яким вже працював раніше, розповідає Любомир Левицький.

–Запропонував роль актору Борису Савенку з умовою, що він пройде курс молодого бійця у третій штурмовій. На другий день курсу надіслав мені повідомлення, що вже нічого не хоче, бо ми ж нікому не сказали, що він буде зніматися і він прийшов як рекрут вчитися.  Пізніше він надіслав мені повідомлення, що в нього друге дихання відкрилося. Тоді я подумав, що все вийде.  

Як розповів Любомир Левицький, героями фільму обирав бійців не схожих між собою.

– Це не просто фільм про третю штормову, а репрезентація персонажів реальних героїв з майбутнього мілітарікіновсесвіту України. Це архетипні персонажі, в кожному підрозділі є такі герої. Під час цієї подорожі на Схід є вісім зупинок у різних локаціях і ми робимо з бійцями інтерв'ю. З кожним героєм я занурюю глядача в абсолютно різну атмосферу і відкриваю їх по-особливому. І дуже класна кульмінація в фільмі.

Працювати довелося у максимально стислі терміни та з креативним підходом, наголошує режисер.

– Ми не боїмося ніяких графіків, але питання було в логістиці.  Нам Генштаб навіть допомагав шукати "Хамери" для фільму: на складах їх не було – всі на передовій.  Врешті два «Хамві» везли на ремонт, ми взялися їх ремонтувати, щоб провести зйомки. А для зйомок тих частин, з якими мав зв'язати всю історію, мені потрібно було 10 знімальних днів. Мені сказали, що ніхто командирів бойових не відпустить на такий час –  максимум п'ять днів. Ми погодилися.

Фільм знятий у жанрі мок'юментарі, який передбачає поєднання документальних кадрів із художньою вигадкою, зазначає Любомир Левицький.

– У фільмі немає пропаганди в будь-якій формі. Це крута історія про крутих людей. Думаю, багато людей, які ще досі вагаються,  після перегляду фільму приєднаються до Сил оборони. Якщо ви втомилися, зневірилися, йдіть на «Ми були рекрутами» – і ви отримаєте заряд мотивації.

Досі не отримував стільки відгуків, як після виходу «Ми були рекрутами», ділиться режисер.

– Цей фільм став для мене рекордсменом за відгуками. Дуже багато військових подивилися фільм, хто мав можливість, бо на фронті чекають його онлайн. Хлопці і дівчата дякували, бо сьогодні запит у військових, щоб було розуміння ціни дня бійця. Багато героїв ніколи не скажуть, що вони герої. Завдання суспільства – визнати їх цими героями. Нічого ціннішого зараз для дівчат та хлопців немає.

Створив компанію, яка займатиметься виробництвом мілітарного контенту, щоб підвищувати імідж української армії у світі, анонсував Любомир Левицький.

– Я продовжу мілітарну тему, проте повернуся до художнього кіно. Працюю зараз над сценарієм нового проєкту. Хочу зняти художнє кіно по моєму документальному фільму «Йди за мною». Цього разу це буде такий собі артбастер, в якому буде дуже багато крутих меседжів для українців та іноземців, але він буде виглядати як голлівудський екшн.

Також Любомир розповів, у якому підрозділі волів би служити у разі призову до армії.

– Як фанат спецслужб, себе бачу в одній із таких компаній. Думаю, там можу принести багато користі своїми скілами і талантами. Але раптом що, то третя штурмова мене чекає.

За словами режисера, тривають перемовини про вихід фільму на міжнародний ринок.

    Фото: tykyiv