Про що свідчить надмірна стриманість Туреччини щодо обстрілів Одеського порту?

У Кремлі від заперечень ракетного удару по портовій інфраструктурі Одеси перейшли до заяв, що він був спрямований на військові об'єкти. Партнери України щодо зернового питання — Туреччина та ООН, публічно не засудили цей акт путінського режиму. Чим викликана така обережність політиків у програмі Інформаційні тренди пояснив голова Центру комунікаційно-контентної безпеки Валерій Король.

— Наші партнери не зайняли жорсткої позиції, фактично взявши сторону агресора. Нас повинна турбувати заява президента Туреччини пана Ердогана, який суботні події описує в нейтральній стилістиці Москви. Окрім цього, він зробив публічний реверанс в бік путіна, заявивши, що західні політики використовують неправильний підхід до президента росії. Це є фактично визнанням правоти путіна щодо обстрілу Одеського порту. А якщо ще додати заяву пана Орбана, яка ніби написана в Кремлі, де він закликає ЄС відмовитися від санкційної політики, — це свідчить, що путінська росія цей раунд виграє, — зазначає Валерій Король.

Експерт також звертає увагу на слова Президента Володимира Зеленського, що експорт зерна відбуватиметься, але контроль за безпекою мають здійснювати ООН та Туреччина. Адже Україна, як і Росія, уклали угоди з Туреччиною, щоб вона під егідою ООН взяла на себе певні посередницькі зобов'язання та відповідальність. Україна, своєю чергою, має посилювати заходи безпеки та звертатися до ЄС, ООН та всього світу щодо організації морських конвоїв зернових караванів. А загалом лише завдавши нищівного удару імперії, можна про щось домовлятися з правителями Кремля, інакше всі угоди будуть безрезультатними.